Peculiarities of the course of genital endometriosis and its recurrence in women of reproductive age

Особливості перебігу генітального ендометріозу та його рецидив у жінок репродуктивного віку Основний зміст сторінки статті Анотація Ендометріоз залишається однією з найбільш досліджуваних патологій у сучасній гінекології, оскільки супроводжується такими ускладненнями, як постійний тазовий біль, порушення менструального циклу та безпліддя. Вони не лише перешкоджають реалізації репродуктивної функції жінки, а й погіршують її нормальне життя у цілому. Рання діагностика, правильний вибір лікування є основою профілактики рецидиву захворювання. Мета дослідження: зниження частоти рецидиву генітального ендометріозу та покращення реалізації репродуктивних функцій на підставі удосконалених підходів до діагностики та лікування. Матеріали та методи. Дослідження включало дві групи пацієнток. До 1-ї групи увійшли 60 жінок із діагнозом ендометріозу яєчників, дані яких проаналізовано ретроспективно за результатами історій хвороби. До 2-ї групи включено 60 жінок із діагнозом ендометріозу яєчників, яким проведено проспективне дослідження. Усім пацієнткам виконано загальне клініко-лабораторне, специфічне лабораторне та ультразвукове дослідження. Хворим 2-ї групи додатково визначали онкомаркери, зокрема СА-125, НЕ4, СА 19-9, СА 72-4, СА 15-3, РЕА, та рівень антимюллеріва гормону, проведено магнітно-резонансну томографію. Пацієнток обох груп прооперовано та виконано гістологічне дослідження отриманого матеріалу під час операції. Відмінність ведення післяопераційного періоду у 2-й групі полягала у тому, що крім протизапальної терапії всі жінки отримували гормональну терапію (агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону (аГнРГ) з подальшим вживанням комбінованих оральних контрацептивів (КОК) або одночасне застосування аГнРГ та КОК з подальшим переходом в обох варіантах на вживання дієногесту протягом 6 міс у безперервному режимі). Виявлення рецидиву патології проводили через 3 та 6 міс на підставі повторного діагнозу ендометріозу яєчників. Результати. Отримані дані продемонстрували, що у післяопераційний період через 3 міс після лікування у 1-й групі у 5 (8,3 %) жінок було виявлено рецидив ендометріозу яєчників та у 4 (6,7 %) пацієнток – спайки органів малого таза (ОМТ). Тоді як у 2-й групі випадків рецидиву та спайок не спостерігалося. Через 6 міс після лікування у 1-й групі в 11 (18,3 %) пацієнток було діагностовано рецидив ендометріозу яєчників та у 6 (10,0 %) жінок виявлено спайки ОМТ. У 2-й групі рецидив ендометріозу яєчників спостерігався лише в 1 (1,7 %) жінки, спайок ОМТ не виявлено (p<0,05). Протягом року після лікування кількість вагітних жінок, серед осіб, які бажали завагітніти та мали безпліддя в анамнезі, була статистично більшою у 2-й групі порівняно з 1-ю групою, а саме – 10 (16,7 %) та 2 (3,3 %) жінок відповідно (p<0,05). Висновки. Запропонований алгоритм діагностики та лікування генітального ендометріозу мінімізує ризик розвитку рецидиву та сприяє покращенню реалізації репродуктивної функції. Блок інформації про статтю Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License. Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі. Посилання Chapron C, Marcellin L, Borghese B, Santulli P. Rethinking mechanisms, diagnosis and management of endometriosis. Nat Rev Endocrinol. 2019;15(11):666-82. doi: 10.1038/s41574-019-0245-z. Guo SW. Genesis, genes and epigenetics of endometriosis-associated infertility. Nat Rev Endocrinol. 2019;15(5):259-60. doi: 10.1038/s41574-019-0191-9. Medzhidova АM, Еsedova АE. Topical issues of diagnosis and treatment of infertility in women with internal genital endometriosis. Res Pract Med J. 2017;4(4):89-98. doi:10.17709/2409-2231-2017-4-4-10. Sheveleva T, Bejenar V, Komlichenko E, Dedul A, Malushko A. Innovative approach in assessing the role of neurogenesis, angiogenesis, and lymphangiogenesis in the pathogenesis of external genital endometriosis. Gynecol Endocrinol. 2016;32(2):75-9. doi: 10.1080/09513590.2016.1232789. Wu M-H, Hsiao K-Y, Tsai S-J. Endometriosis and possible inflammation markers. Gynecol Min Invasive Ther. 2015;4(3):61-7. doi:10.1016/j.gmit.2015.05.001. Wee-Stekly WW, Kew CCY, Chern BSM. Endometriosis: a review of the diagnosis and pain management. Gynecol Min Invasive Ther. 2015;4(4):106-09. doi:10.1016/j.gmit.2015.06.005. Parasar P, Ozcan P, Terry KL. Endometriosis: Epidemiology, Diagnosis and Clinical Management. Curr Obstet Gynecol Rep. 2017;6(1):34-41. doi: 10.1007/s13669-017-0187-1. Guerriero S, Ajossa S, Minguez JA, Jurado M, Mais V, Melis GB, et al. Accuracy of transvaginal ultrasound for diagnosis of deep endometriosis in uterosacral ligaments, rectovaginal septum, vagina and bladder: systematic review and meta-analysis. Ultrasound Obstet Gynecol. 2015;46(5):534-45. doi: 10.1002/uog.15667. Li H, Han Y, Cai Y, Su X, Tan L. Clinical effects of laparoscopic surgery for the treatment of endometriosis and endometriosis-fertility: A retrospective study of 226 cases. Front Surg. 2023;9:1049119. doi: 10.3389/fsurg.2022.1049119. Situmorang H, Lestari R, Gunardi ER. The Association between Endometriosis Appearance during Laparoscopic Surgery and Pain Characteristic in Pelvic Endometriosis. Ind J Obst Gynecol. 2019;116-21. doi:10.32771/inajog.v7i2.831. Agarwal SK, Chapron C, Giudice LC, Laufer MR, Leyland N, Missmer SA, et al. Clinical diagnosis of endometriosis: a call to action. Am J Obstet Gynecol. 2019;220(4):354.e1-54.e12. doi: 10.1016/j.ajog.2018.12.039. Berbic M, Ng CH, Fraser IS. Inflammation and endometrial bleeding. Climacteric. 2014;17(2):47-53. doi: 10.3109/13697137.2014.963964. Anglesio MS, Yong PJ. Endometriosis-associated ovarian cancers. Clin Obstet Gynecol. 2017;60(4):711-27. doi:10.1097/grf.0000000000000320. Malutan AM, Drugan T, Costin N, Ciortea R, Bucuri C, Rada MP, et al. Pro-inflammatory cytokines for evaluation of inflammatory status in endometriosis. Cent Eur J Immunol. 2015;40(1):96-102. doi: 10.5114/ceji.2015.50840. Izumi G, Koga K, Takamura M, Makabe T, Satake E, Takeuchi A, et al. Involvement of immune cells in the pathogenesis of endometriosis. J Obstet Gynaecol Res. 2018;44(2):191-8. doi: 10.1111/jog.13559. Tanbo T, Fedorcsak P. Endometriosis-associated infertility: aspects of pathophysiological mechanisms and treatment options. Acta Obstet Gynecol Scand. 2017;96(6):659-67. doi: 10.1111/aogs.13082. Kvaskoff M, Mu F, Terry KL, Harris HR, Poole EM, Farland L, et al. Endometriosis: a high-risk population for major chronic diseases? Hum Reprod Update. 2015;21(4):500-16. doi: 10.1093/humupd/dmv013. Kim HS, Kim TH, Chung HH, Song YS. Risk and prognosis of ovarian cancer in women with endometriosis: a meta-analysis. Br J Cancer. 2014;110(7):1878-90. doi: 10.1038/bjc.2014.29. Boujenah J, Salakos E, Pinto M, Shore J, Sifer C, Poncelet C, et al. Endometriosis and uterine malformations: infertility may increase severity of endometriosis. Acta Obstet Gynecol Scand. 2017;96(6):702-06. doi: 10.111 1/aogs.13040. Kiesel L, Sourouni M. Diagnosis of endometriosis in the 21st century. Climacteric. 2019;22(3):296-302. doi: 10.1080/13697137.2019.1578743. Nisenblat V, Bossuyt PM, Farquhar C, Johnson N, Hull ML. Imaging modalities for the non-invasive diagnosis of endometriosis. Cochrane Database Syst Rev. 2016;2(2): CD009591. doi: 10.1002/14651858. Sao CH, Chan-Tiopianco M, Chung KC, Chen YJ, Horng HC, Lee WL, et al. Pain after laparoscopic surgery: Focus on shoulder-tip pain after gynecological laparoscopic surgery. J Chin Med Assoc. 2019;82(11):819-26. doi: 10.1097/JCMA.0000000000000190. Shore EM, Lefebvre GG, Grantcharov TP. Gynecology resident laparoscopy training: present and future. Am J Obstet Gynecol. 2015;212(3):298-301, 298.e1. doi: 10.1016/j.ajog.2014.07.039. Tosti C, Biscione A, Morgante G, Bifulco G, Luisi S, Petraglia F. Hormonal therapy for endometriosis: from molecular research to bedside. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2017;209:61-6. doi: 10.1016/j.ejogrb.2016.05.032.